Ми почали з аудиту соцмереж і визначили, що слабке місце у комунікаціях — це відсутність системності. Тож побудували цілісну стратегію, що базується на таких принципах:

1. Тепла та персоналізована мова. Ми не говоримо «тварини», натомість — «хвостики» та «носики».

2. Не знеособлюємо. Ми говоримо про людей, а не про процеси. Жодних «було передано», «здійснено допомогу», «організовано ініціативу». Люди хочуть бачити реальні обличчя, знати, хто справді стоїть за справою.

3. Без тиску на жалість. Замість драматизації, «бідолашних» чи «знедолених», ми навпаки акцентуємо на можливостях, які з’являються разом із тваринками.

4. Фокус на історіях змін. Ми показуємо, як хвостики знаходять нові домівки, як притулки стають комфортнішими, як спільні зусилля приносять результат.

5. Говоримо до спільноти. Ми звертаємось до аудиторії на «ви», як до ком’юніті, об’єднаного спільними цінностями.

Ми не просто оновили візуал і системно викладаємо контент, а заклали нову опору, на якій тепер тримається щоденна робота з аудиторією. Так проєкт став ближчим до підписників, більш впізнаваним та легшим для сприйняття.